Моя прабабуся Марія для мене була просто «Бабуня», «Бабунічка».
Вона розповідала багато історій і казок, співала колискові і дивилась мої «дитячі артистичні виступи» і концерти, які ми, майже щодня влаштовували дітьми.
Бабуня була дуже вдячним глядачем, завжди привітною і доброю, терплячою і лагідною.
Її колискова під назвою «Малютка» запала мені в душу назавжди.
Ця пісня до сьогодні живе в моїй дитині і, сподіваюсь, буде передаватися наступним поколінням.
* * *
Про мою прабабусю можу розповісти дуже багато, адже чудово пам’ятаю її розповіді.
Про своє дитинство Бабуня розповідала, що ходила і навчалась у гімназії. Що завжди була дуже старанною ученицею і уроки з нею виконувала її матуся. Було таке, що вона часто сиділа під свічку і писала в зошиті, а княгиня яка жила неподалік стукала у віконце і казала: "Єфросінія, не мучай дітей з уроками, хай вже спати лягають".
Також Бабунічка розповідала про царя, що він виходив з поїзда, а вони - діти-гімназисти його зустрічали. І тоді цар роздав їм монети. Це було дуже багато і це було велике задоволення.
Пам’ятаю як розповідала про свого тата, сестру Антоніну, маму і брата.
Розповідала про свою юність і знайомство з чоловіком Данилом.
У батьків Бабуні був власний магазин і вона допомагала батькам в ньому. Одного разу туди завітав військовий юнак, він їй відразу сподобався. Почуття виявились взаємними і невдовзі він її забрав з собою в Україну. Батьки їх благословили, але це була їх остання зустріч - Бабуня більше ніколи не бачила своїх батьків. Раніше не було такої змоги, щоб легко і просто спілкуватися і бачитися. Часи були різні і голодомор і війна... Бабунічка і про це згадувала.
Розповідала про своїх діток, як вона їх любила і оберігала, але не всі, на жаль, вижили - втрати були болючими і тяжкими, як і кожна Матір вона це розповідала з болем в серці і з незагоюючою раною в душі.
Бабунічка любила готувати, але вже як я підростала - її здоров’я погіршувалось і вона більше сиділа, плела гачком килимки, розповідала, згадувала і намагалася нам малим передати історію, любов і свою доброту, а це і є справжній скарб.
Дякую Вам, моя рідна, що Ви були поряд.
Спогад від праонуки Ірини
Місце поховання
Прокласти маршрут в Google Maps
Родинне дерево
| Дідусь по батьку - інформації немає | Бабуся по батьку - інформації немає | Дідусь по матусі - інформації немає | Бабуся по матусі - інформації немає | |
| Батько Антон | Матуся Єфросінія | |||
| Брати - інформації немає | Лук’яненко Марія Антонівна | Сестри - інформації немає | ||
| Син Леонід Син Віктор Син Сергій Син Микола | Чоловік Данило | Донька Тетяна Донька Катерина Донька Валентина |
908030L0S00I
Поширити у Фейсбуці